Боротьба за права жінок, подолання бідності та протидія дискримінації — ключові напрями роботи ActionAid. Але це далеко не все. Організація, заснована у Великій Британії у 1972 році, нині є глобальною федерацією, що працює в багатьох країнах над поширенням принципів соціальної справедливості та прав людини. В основі її місії — переконання, що всі люди, незалежно від ідентичності чи походження, мають жити гідно та повною мірою реалізовувати свої права. Повномасштабне вторгнення стало каталізатором для розширення діяльності ActionAid у Східній Європі — саме тоді постійне представництво зʼявилося і в Україні. Відтоді ActionAid тісно співпрацює з місцевими організаціями, активістами та соціальними рухами й зосереджується на феміністичному лідерстві, залученні молоді та підході, що ґрунтується на силі людей. Platfor.ma дослідила, як ActionAid стає довгостроковою союзницею українських активістів та соціальних рухів і підтримує їхню самоорганізацію та стійкість в умовах війни.
Сьогодні ActionAid Eastern Europe має команди в Києві, Івано-Франківську та Дніпрі. Кожен офіс реагує на реалії локального контексту, але водночас усі вони пов’язані спільною місією та цінностями. Цей баланс є ключовим для федеративної моделі ActionAid. Упродовж останніх кількох років підтримка соціальних рухів стала одним із найважливіших напрямів діяльності ActionAid Eastern Europe.
«Наслідки цієї війни відчуваються далеко за межами України. Але для нас відправною точкою завжди були справедливість і солідарність з українцями. Це означало долучитися до гуманітарного реагування з самого початку, вибудовувати партнерства з українськими та іншими організаціями Східної Європи, а також усвідомлювати потребу в партнерствах на основі солідарності з країнами Глобального Півдня, які також зазнали впливу російської агресії», — каже регіональний керівник програми соціальних рухів Матей Ніколов.
Робота ActionAid з молодими українськими активістами розпочалася зі співпраці з ГО «СТАН», що зосереджується на молодіжному активізмі, громадянській участі та розвитку лідерства (більше про цю ініціативу варто прочитати тут і тут). У міру поглиблення відносин із партнерськими організаціями команда запустила процес мапування соціальних рухів в Україні, щоб окреслити активістські спільноти, об’єднані прагненням до змін.
Замість того щоб розглядати мапування як суто збір даних, ActionAid підійшла до цього як до процесу спільного осмислення. Метою було зрозуміти, як рухи самоорганізовуються в умовах війни, з якими викликами стикаються та яка підтримка є для них найкориснішою.
Разом із різними ініціативами команда досліджувала їхні сильні та слабкі сторони, зовнішній тиск та бажані шляхи змін, а SWOT-аналіз допоміг активістам поміркувати над своїми стратегіями та спроможностями. Результати зібрали у звіті People Power Infrastructure, який документує, як низові рухи організовуються, адаптуються та підтримують свою діяльність під час війни.
«Ця робота ґрунтується на взаємному навчанні — визнанні українських активістів не лише людьми, які отримують знання, а й творцями цих знань. Адже їхній досвід має формувати та посилювати глобальні підходи ActionAid», — додає Матей.
Як ActionAid вибудовує співпрацю
Організація співпрацює з українськими соціальними рухами та активістськими спільнотами двома способами: або команда сама звертається до ініціатив, або активісти контактують з ActionAid напряму.
«Я уявляю ідеальний світ, в якому наші телефони розриваються від дзвінків людей, які кажуть: “Ми хочемо змінити щось. Як ви можете нас підтримати?”», — ділиться Матей.
За словами старшої фахівчині з навчального дизайну та розвитку екосистеми Юлії Любич, стратегія ActionAid — підтримувати маргіналізовані групи, які борються проти насильства та дискримінації. Тому коли організація обирає партнера, то передусім оцінює, чи збігаються їхні цінності, а далі — дивиться на їхні методи роботи. Підтримка саме ненасильницьких рухів є ключовим принципом організації.
Наступний етап — визначення потреб та проблем, з якими рух стикається всередині, та змін, яких активісти хочуть досягти назовні. Згодом спільно розробляється програма воркшопу, тривалість якого зазвичай складає 2-5 днів. У межах навчання ініціативам допомагають працювати стратегічніше: визначати свою спільноту, розуміти союзників та опонентів, аналізувати статус проблеми та обирати точки впливу.
«Після великого воркшопу ми можемо працювати разом над репрезентацією руху на міжнародній арені, — допомагаємо підготувати промову, продумати, як краще познайомитися з іншими учасниками, як стратегічно представити свою позицію. А ще — організовуємо події, де рухи зустрічаються для обміну досвідом чи знайомляться з донорами», — каже Юлія.
Також щороку ActionAid проводить People Power Conference — конференцію у Копенгагені, на яку запрошують рухи, активістів та активісток з усього світу. Цьогоріч у ній взяла участь одна з українських активісток, яка змогла налагодити зв’язки з учасниками з Бангладешу, Мексики та багатьох інших країн
Підтримка як інфраструктура
Підтримка ActionAid не завершується після закінчення воркшопу. Після початкової взаємодії рухи продовжують щомісяця зустрічатися з командою ActionAid. Формат з часом адаптується — іноді фокус зміщується на стратегію, а іноді на нагальні потреби.
Загалом цикл виглядає так:
‣ рух звертається до ActionAid чи Action Aid контактує з рухом;
‣ разом вони розробляють план воркшопу та проводять його;
‣ упродовж 6 місяців ActionAid надає адаптовану під потреби активістів підтримку;
‣ фінальний місяць виділений на рефлексію та напрацювання подальших кроків.
Це відображає свідомий відхід від короткострокової, проєктної взаємодії. Коли програму запускали, команда ActionAid хвилювалася, що активісти можуть поставити під сумнів її доцільність. Натомість відгук однієї з активісток був однозначним: «З вами ми, активістська спільнота, досягли більшого за два дні, ніж за попередні два роки».
Інфраструктура також означає створення просторів для взаємодії. ActionAid організовує обміни досвідом та ретрити, зокрема нетворкінг для активісток у Карпатах. Крім того, триває робота над створенням постійного простору, де люди зможуть зустрічатися, співпрацювати та підтримувати одне одного.
Оскільки активісти перебувають у різних регіонах України, ActionAid працює в гібридному форматі — поєднує онлайн-взаємодію з регулярними особистими зустрічами. У команді кажуть, що важливо підтримувати живий контакт для вибудовування довіри та справжнього партнерства.
Фінансування як бонус, а не центральна частина партнерства
Ще один напрям підтримки — допомога рухам у доступі до ресурсів. ActionAid надає субгранти без фіксованих сум. Рішення про фінансування ухвалюють на основі потреб та спроможностей кожного руху, а не за звичними грантовими критеріями. Торік загальний бюджет субгрантів становив 10 тис. євро, які були розподілені між кількома низовими ініціативами.
«Один рух сказав нам: “Ми не хочемо грошей — ми хочемо знань”, — згадує Матей. — Це багато про що говорить. Часто організації відмовляються працювати з групами, які не мають фінансової чи адміністративної спроможності. Ми ж обрали протилежний підхід».
У таких випадках ActionAid бере на себе значну частину адміністративного навантаження, дозволяючи активістам зосередитися на організації діяльності, а не на паперовій роботі. Такий підхід розглядає фінансування як один з елементів підтримки — але не як визначальну рису партнерства.
Рухи, що зростають з ActionAid
Для ActionAid Eastern Europe підтримка соціальних рухів — це про те, щоб бути поруч із людьми, які вже самоорганізовуються, і допомагати вибудовувати інфраструктуру, необхідну для сталих змін.
У 2025 році в межах програми підтримки соціальних рухів ActionAid підтримала (і продовжує підтримувати) дві ініціативи — студентський рух «Пряма дія» та проєкт «StreetAidDaily» («SAD»).
«Пряма Дія» — це децентралізований рух, який має осередки в кількох університетах різних міст України:
‣ у Києві — Національний університет “Києво-Могилянська академія”, Київський національний університет ім. Шевченка, Національна академія образотворчих мистецтв та архітектури;
‣ у Львові — Львівський національний університет ім. Франка, Українська академія друкарства;
‣ Одеса — Одеський національний університет ім. Мечникова.
Організація налічує близько 800 людей. Нинішні активісти — це вже четверта хвиля «Прямої дії», адже рух існує з кінця 1990-х. Їхня головна ціль — доступність освіти та житла для студентів, а також покращення студентської інфраструктури як такої.
За словами команди з львівського осередку, з моменту відновлення незалежності України «Пряма дія» кілька разів відроджувалася, активно діяла, а потім з різних причин знову зникала. Як правило, це завжди відбувалося стихійно, а назва організації була вільною для використання — тобто будь-які студенти могли взяти її й створити свій осередок.
Наприкінці 2022 року у Львові відбувалися протести, до організації яких активно долучалися студенти. З цієї хвилі активізму виник невеликий колектив, який почав обговорювати потребу у більш стабільній структурі. Дослідивши історію попередніх студентських рухів, група натрапила на «Пряму дію» і відчула ціннісну спорідненість. Студенти вирішили відродити ініціативу, суттєво переосмисливши її — модернізували структуру, переглянули низку початкових ідей та адаптували їх до сучасних реалій та потреб студентів, особливо в умовах війни.
Команда взяла за основу ідею лібертарної педагогіки, що будується на рівних засадах між викладачами та студентами — без ієрархії, яка відмежовує та погіршує навчальний процес. Такий підхід, на їхню думку, сприятиме більшій залученості студентів та ефективнішому навчанню.
«Загалом ми перейняли той дух, який був і раніше, але водночас дещо й відкинули. Наприклад, відмовилися від надмірної ідеологічності профспілки. Наша не об’єднує студентів за ідеологічними поглядами», — додає Максим, один зі співзасновників руху.
Серед ключових здобутків львівська «Пряма дія» виділила: кампанію зі встановлення вікон у корпусах після ракетного обстрілу, протести проти злиття низки українських закладів вищої освіти, появу гігієнічних засобів у жіночих вбиральнях, ремонт у гуртожитках та створення студентського простору.
Студенти згадують, що співпраця «Прямої дії» з ActionAid почалася несподівано. На початку року команда влаштувала протест у Львові за пришвидшення ремонтів у гуртожитках, де була представниця організації, — так вони й познайомились та домовились про співпрацю.
Максим пояснює, що команда ActionAid певний час спостерігала за діяльністю групи й цікавилася її роботою. Спершу він думав, що організація поводитиметься як типовий донор — запропонує фінансування й намагатиметься диктувати пріоритети. Однак ActionAid вибудувала партнерство як обмін знаннями, а не просто передачу коштів. Для групи це було особливо цінно, адже її учасники — студенти з невеликим досвідом громадської та політичної організації.
Зокрема, ActionAid провела для «Прямої дії» тренінг, де активістам представили різні підходи, які допомогли зрозуміти прогалини у побудові діяльності. Але найголовніше, що виділила команда, — саме під час тренінгу вони запланували кампанію зі створення студентського простору.
«Після тренінгу, як мені здалося — а я тоді була новою членкинею, — відбулося ще кілька важливих змін. По-перше, багато нових учасників “Прямої дії” познайомилися між собою і це було корисно. По-друге, деякі осередки помітно активізувалися — наприклад, осередок Української академії друкарства», — каже Софія.
Серед якісних змін, які стали можливими після початку співпраці з ActionAid, Софія також виділила трансформації у підході до роботи — команда навчилася краще залучати людей. Наприклад, вона згадує вправу з пірамідою залучення, що дозволяє краще визначити ролі членів організації. Завдяки цьому стало зрозуміло, хто більш активний, хто менш — і яким чином можна підвищити залученість.
Команда ActionAid також вважає, що один із ключових результатів партнерства з «Прямою дією» — це покращення в побудові внутрішніх процесів. Адже завдяки навчанню активісти змогли зміцнити структуру ініціативи та запровадити розподілене лідерство.
«У студентській спілці була людина, яка тягнула на собі багато відповідальності. Інші учасники теж були активними, але фактично все трималося на одному лідері, який просто не міг відпустити частину завдань. Після тренінгу ця людина, здається, вперше усвідомила важливість моделі розподілу роботи. І це реально мало вплив — інші активісти в осередку сказали, що раптом побачили, що можуть брати на себе більше», — каже Юлія.
Окрім самих тренінгів, ActionAid допомагає і в конкретних активностях — коли команда планує якусь кампанію і потребує ресурсів, її можуть підтримати фінансово чи інформаційно.
Матей додає, що багато молодих людей, залучених до руху, походять із сімей із невисоким рівнем доходу й часто переїжджають із малих міст до великих, щоб навчатися. Далі вони стикаються з проблемами — високою вартістю оренди чи незадовільними умовами в гуртожитках. Спільний досвід мотивував молодь до самоорганізації та змін. І це, за словами Матея, — їхня ключова сильна сторона, адже діяльність руху спрямована не лише на подолання індивідуальних труднощів, а й на розв’язання системних проблем сотень студентів.
«SAD» (Street Aid Daily) — це низова ініціатива в Одесі, що обʼєднала людей, які вже близько двох років щонеділі організовують роздачу їжі для безпритульних. Крім того, активісти проводять читацькі клуби, кінопокази, інформаційні акції тощо.
«Поряд з регулярною гуманітарною діяльністю вони намагаються висвітлювати ширше питання — доступність житла, проблему безпритульності в Україні, особливо у час повномасштабної війни. Це нас дуже надихнуло, тому ми вирішили підтримати ініціативу», — згадує старша фахівчиня з управління проєктами Дарʼя Христич.
Ідея «SAD» з’явилася ще у 2021 році. Тоді її засновник Костянтин працював соціальним працівником і бачив, наскільки обмеженою є державна система підтримки безпритульних. Разом із друзями він зрозумів, що гуртом вони можуть заповнювати ті прогалини, які не може закрити ані держава, ані великі благодійні фонди. Нині ініціатива обʼєднала вже близько 20 активістів та активісток.
Алевтина, аспірантка, яка приєдналася до команди понад два роки тому, розповідає, що спершу її мотивувала потреба в соціальному контакті. Як людина з аутизмом, вона передусім цінувала можливість бути серед людей і вибудовувати взаємини всередині групи.
Повноцінну діяльність «SAD» розпочав наприкінці 2022 року. Спочатку займалися роздачами — забезпечували безпритульних шкарпетками, теплим одягом, хімічними грілками, іншими речами, які допомагають не замерзнути й не захворіти на вулиці. Влітку команда роздає прохолоджувальні напої. Також безпритульних забезпечують одягом, взуттям, медикаментами та засобами гігієни. Окрім цього, активісти та активістки малюють разом із безпритульними, а потім використовують ці роботи, щоб друкувати футболки й спрямовувати прибуток на підтримку їхньої діяльності.
Співпраця ініціативи з ActionAid розпочалася після того, як представниця організації — Дарʼя — вийшла на контакт з однією з активісток. Вона певний час стежила за діяльністю ініціативи в соцмережах і запропонувала зідзвонитися, щоб обговорити потреби та можливі формати підтримки.
У процесі комунікації ініціатива окреслила дві основні групи потреб. Перша — ресурсна: організації постійно необхідно закуповувати одяг, шкарпетки та засоби гігієни для безпритульних. У цьому напрямі ActionAid надала фінансову підтримку. Друга група потреб стосувалася внутрішньої організації роботи. Команді було складно залучати нових людей, розподіляти завдання й передавати знання, через що значна частина роботи трималася на кількох активістах. Відповіддю на ці виклики став спільно організований тренінг.
Алевтина згадує, що перший день був переважно присвячений налагодженню зв’язків усередині групи. Під час різних вправ учасники ставили одне одному запитання, ділилися особистими історіями та рефлексували над своїми сильними й слабкими сторонами. Другий день був більш практичним: команда обговорювала залучення нових волонтерів, різні форми участі та визначення цільової аудиторії.
«Вправа, яка здалася мені важливою, полягала в тому, що Матей допоміг краще зрозуміти, як зараз влаштована наша організація і якою ми хотіли б бачити її в майбутньому. Ми говорили про те, як із наявною структурою залучати більше людей до нашої діяльності і як ефективніше використовувати ті ресурси, які в нас уже є», — додає Костянтин.
Водночас за його словами, в ідеальному майбутньому безпритульності взагалі не повинно існувати. І команда сподівається, що впродовж наступних п’яти років їхня ініціатива зможе безпосередньо впливати на цю проблему. Адже, як наголошує Костянтин, безпритульність — це передусім проблема житла.
Рух планує адвокатувати право бездомних людей на доступ до соціального житла й вважає фінську модель Housing First найефективнішою із наявних підходів. Вона передбачає надання людині стабільного житла ще до появи інших викликів, як-от доступу до психологічної підтримки, допомоги з працевлаштуванням чи довгострокового відновлення.
Костянтин каже, що цей підхід зокрема довів економічну доцільність для держави. Запобігання бездомності зменшує значні суспільні витрати, пов’язані з життям людей на вулиці — зокрема, часті проблеми зі здоров’ям та необхідність екстрених втручань, що створюють суттєве навантаження на державні послуги.
Окрім тренінгу, у «SAD» є ще одна важлива частина співпраці з ActionAid. Завдяки їхній підтримці активісти готують буклети з мапою допомоги в Одесі, що містить перелік усіх локацій, де безпритульні можуть поїсти, взяти одяг або скористатися душем.
Допомога бездомним людям від активістів ініціативи «SAD»
Допомога бездомним людям від активістів ініціативи «SAD»
Важливість роботи «SAD» підтверджує безліч історій допомоги. Був випадок, коли безпритульний чоловік попросив гітару, бо він музикант. Активісти почали її шукати, виклали допис в Інстаграмі й зрештою знайшли та подарували. Буває й таке, що в людей є рецепти на ліки, але грошей немає — тоді команда купує їм медикаменти. Інша історія, яку згадує Костянтин, — про Розу, яка опинилася на вулиці через домашнє насильство.
«Вона втекла від чоловіка, який її бив. Спочатку жила в Києві, потім переїхала в Одесу і жила в одному зі скверів понад рік. Ми з нею постійно спілкувалися, підтримували й не раз пропонували їй поїхати до притулку, але вона не погоджувалася. Зрештою, Роза наважилась туди відправитися, і попросила нас про допомогу, адже жінці було страшно, що на неї кричатимуть, сваритимуть або просто виженуть. Ми пройшли з Розою всі етапи разом: взяли машину, пройшли необхідні обстеження й допомогли з поселенням. Ось уже дві зими поспіль Роза живе в притулку», — ділиться Костянтин.
Як програма розвиватиметься далі
2025 рік став для програми пілотною фазою — за цей час команда ActionAid багато чому навчилася та побачила, що працює, а що ні. Серед планів на 2026 — закріпити напрацювання та поступово масштабуватися. Адже наразі через обмежені ресурси вони можуть підтримувати лише 2–3 ініціативи одночасно.
Найближчим часом команда хоче протестувати новий компонент програми — менторство. Ідея в тому, що кожен рух отримає конкретну людину, яка має досвід в активізмі та роботі з соціальними рухами й зможе підтримувати учасників програми набагато інтенсивніше, ніж це відбувається зараз.
ActionAid розглядає підтримку як інфраструктуру — як щось, на що можна спертися, до чого можна повернутися і що можна формувати спільно. На практиці це більше схоже не на грантовий цикл, а на роботу, на яку рухам зазвичай бракує часу: зміцнення внутрішніх процесів, перерозподіл лідерства, зменшення адміністративного навантаження та створення просторів, де активісти можуть рефлексувати та навчатися.
В одному випадку це допомогло студентському руху вийти за межі протестів — вибудувати структуру та запустити довгострокові кампанії. В іншому — дозволило волонтерській ініціативі в Одесі перетворити допомогу на організовану роботу: створити мапу доступу до їжі й одягу, запровадити наставництво для нових волонтерів і закласти основу для адвокації права на житло.
«Ми хочемо бути опорою, на яку активістки та активісти можуть спертись, коли їм це потрібно. І сподіваємося, що протягом наступних п’яти років зможемо вирости до ролі “інфраструктурної опори” для соціальних рухів. Результати цих зусиль, імовірно, стануть помітними приблизно через десять років», — говорить Матей.
У війні, яка зруйнувала інституції та поглибила нерівність, така довга перспектива є свідомим вибором. Замість того щоб гнатися за швидкими результатами, ActionAid працює над повільними, але міцними процесами, що дозволяють рухам, які спираються на силу людей, адаптуватися й формувати майбутнє.
